Жлобська мода 80-х

We use cookies. Read the Privacy and Cookie Policy

Жлобська мода 80-х

Раніше, багато років тому, коли був юним, я чванився через слово «жлоб». У часи постперебудовні для мене багато чого було жлобством. Я тоді хіпував-панкував, тож коли бачив джинси-банани на якійсь людині, не міг стримати сліз (Сміється. — Упоряд.) — цей одяг для мене був атрибутом жлобства. Так само джинси з трьома защипами, мені на той час уже було зрозуміло, що це некрасиво і спотворює фігуру. Взагалі, то була якась краса неземна 80-х, як-от: пластикова біжутерія... Інша річ, звідки вона взялася? З голодних часів.

Наші племена мумба-юмба з Радянського Союзу ладні були обміняти все своє золото на пластмасові «буси».

Я навіть обурювався: ну як можна носити такий недолугий одяг (?), як жінки можуть одягати на себе ці безформні спідниці, лосіни... А найбільше мене дивували чотириповерхові чубки, або «чьолкі з начосом»: один рівень, другий, третій... і ще четвертий...

Стрижку «каскад» я вважав найпотворнішою з усіх можливих, але доводилося так стригти, бо вчився і підробляв перукарем, а замовляли найчастіше саме «каскад». І вистригаєш ти щось а ля ірокез, потім ще хочуть хімію — хіба не справжній панк(?), і щось краще вигадати годі. Оце був такий еталон краси тоді. Друге місце посіла «хімія», і навіть якщо у жінки волосся на голові було напрочуд мало, все одно вона хотіла «хімію»: щоб був «об’єм». Естрадні зірки: Іво Бобул, Ліля Сандулеса, Ірина Білик і багато інших не відставали від останніх писків моди.

Але потім я зрозумів: несмак — це теж певний вид смаку. І люди вибирають саме його. Тому жлобство — своєрідний тип смаку, якому певні люди надають перевагу.

Завжди знайдуться ті, які оберуть жлобство, бо їм подобається такий стиль, якщо хочете, напрямок. Вони просто не усвідомлюють цінності і вартості того, що обирають.

Тепер для мене жлоб не має візуальної форми, бо я поблажливо ставлюся до зовнішніх проявів смаку чи його відсутності. Я сам інколи виходжу на вулицю в такому вигляді, що хтось може подумати, ніби я відпочиваю в себе на дачі (Сміється. — Упоряд.). Мені все одно, що хтось подумає про те, який на мені одяг.