Жлобство-мімікрія

We use cookies. Read the Privacy and Cookie Policy

Жлобство-мімікрія

Я також інколи поводжуся як найсправжнісінький махровий жлоб.

Це відбувається тоді, коли причетний до якихось соціальних практик: буваю на днях народження, на весіллях. Якщо я там буду не такий, як усі, то ображу цим присутніх на святі нормальних людей. Тому одразу надягаю на себе соціальну маску. Починаю так само весело реготати, коли хтось носом в салат заще. В душі я цій людині глибоко співчуваю, та якщо я пущу сльозу над цим видовищем — мене не зрозуміють.

Традиційні соціальні практики і свята в нас передбачають мімікрію. Інколи під жлоба. Якщо людина цього не хоче робити або вона не розуміє, навіщо це треба робити, то може, як святий Антоній, іти в печеру усамітнюватися — там вона не бачитиме жодних людей і їй не доведеться бавитися в жлоба. Що більше в людині соціальності, то більше вона є жлобом. Соціальні мережі — розплідники жлобства. Соціалізм — вчення жлобів. Але не комунізм.