Інтелектуальна валюта

Інтелектуальна валюта

Колись був такий означник «петеушники», зараз його зрідка почуєш. ПТу — це така специфічність середовища, з якого складно вирватися. Чому? Батьки дітей так виховують, що вони мало чим відрізняються від них. Коло замкнуте. От малий бігає, в нього є голова на плечах, може, з нього і міг би бути Ейнштейн, але він дуже вузько мислить, бо в таких рамках живе, що йому більше, ніж Дзідзьо, нічого й не треба. Водночас є ж і такий львівський гурт «Двісті boys», у їхній музиці є сарказм, сатира, це справді щось цікаве, на противагу жлобській музиці для жлобів.

Музику Братів Гадюкіних прийняла маса людей, у якій представлені всі зрізи: і інтелектуали, і прості хлопці, і навіть жлоби. Тобто є різниця: якщо на Дзідзьо інтелектуал ніколи не скаже, що то є кльово, то перед Кузьмінським схиляєш голову. Знайти підхід до кожного — це талант, це мегаінтелект, який здатний на такий подвиг.

Чи можна створити з феномену жлобства експортну статтю, мегастиль, який буде конвертований? Якщо підключити такий мозок, як у Кузьмінського, то це можливо. Уяви собі, виходять чуваки типового вигляду на сцену і починають валити якісь речі з дуже тонкими інтелектуальними вкрапленнями, які ти зчитуєш і потім думаєш: «І як ви так зробили, хлопці?!» Якщо музика справжня, то на емоційному рівні це відчуєш. Побачиш з поведінки музикантів, ти підсвідомо почуєш, що в цій музиці є щось особливе і що перед тобою хлопці непрості.