Олесь Доній
Олесь Доній
Фото: Алекс Заклецький
Олесь Доній — політик і громадський діяч. Голова мистецького об’єднання «Остання Барикада» (з 2006 p.). Народився 1969 р. у м. Києві. 1991 р. закінчив історичний факультет Київського державного університету ім. Т. Шевченка. Організував та очолив широкомасштабну акцію студентського голодування, що призвела до відставки уряду В. Масола (1990). Був депутатом Київської міськради (1994—98), заступником голови Комісії з гуманітарних питань (1995—98). Народний депутат України VII скликання (з 2012 p.). Позафракційний. Голова Всеукраїнського комітету захисту української мови. Засновник та організатор фестивалю вертепів «Карпатія» (з 2007 p., м. Івано-Франківськ, м. Яремча, м. Коломия, м. Київ), музично-літературного фестивалю «День незалежності з Махном» (2006—09, м. Гуляйполе, Запорізька обл.), фестивалю повстанської і патріотичної пісні «Гайдамака. UA» (2010, м. Ірпінь, Київська обл.). Книги: «Студентська революція на граніті» (1995), «Покоління оксамитової революції. Як нам дожити до 2009 року» (1999), «Історія УСС мовою документів і фактів. 1989—1999» (1999), «Спроба бунту» (2002). Музичні альбоми: «Молода Україна Forever» (О. і гурт «Калєкція», 2002) та ін.
Более 800 000 книг и аудиокниг! 📚
Получи 2 месяца Литрес Подписки в подарок и наслаждайся неограниченным чтением
ПОЛУЧИТЬ ПОДАРОКЧитайте также
Олесь Бенюх ДЕЗЕРТИР
Олесь Бенюх ДЕЗЕРТИР Закружило, запело, завьюжило. Вскоре, однако, снег прекратился, ветер стих. И мороз ударил крещенский, всамделишный — градусов двадцать пять будет, никак не мене. Николай пошевелил пальцами обеих ног, ощутил в задубевших кирзовых сапогах
Олесь Бенюх ОФИЦИАНТКА ИЗ БИСТРО
Олесь Бенюх ОФИЦИАНТКА ИЗ БИСТРО БИСТРО БЫЛО безымянным и располагалось недалеко от Театра оперетты. Узенькое помещение, стойка у входной двери, три-четыре миниатюрных столика, в дальнем углу крошечная кухонька. За последним столиком сидели двое.- Ты знаешь, я человек
Олесь Бенюх ИСПОВЕДЬ СТУДЕНТА
Олесь Бенюх ИСПОВЕДЬ СТУДЕНТА Я, ВАНЯ СИРОТКИН, погиб 3 октября 1993 года при штурме телецентра “Останкино”. Мне было девятнадцать лет и я очень хотел жить. Но милицейская пуля попала в самое сердце — и костлявая тотчас схватила меня в свои объятия. До сих пор я