Аристократи духу

Аристократи духу

У колах наших інтелектуалів якраз і відбувається демонізація жлобів. Причому цей процес має в собі корисливу мету. Бо більшість інтелектуалів внутрішньо стоять на жлобських позиціях і набули тільки зовнішньої мімікрії, щоби відповідати тому середовищу, в якому їм випало заробляти гроші і репутацію. Тобто самі критикують жлобів і нібито піднімаються над ними. Хоча насправді, якщо людина подивилася кілька фільмів Тарковського і Грінуея, навчилася з придиханням читати поетичні твори, кривитися від серіалів, мильних опер, тусовок гламурного бидла і т. д... то це ж ще не означає, що вона в своїй суті перестала бути жлобом. Просто ця людина, наче хамелеон, змінила колір й прилаштувалася до правил і забобонів середовища арт-гаузу.

І якби всі були артгаузниками чи хлопчиками-яппі, дизайнерами, креативниками, топ-менеджерами, то, врешті-решт, хто сіяв би хліб і працював на заводах? Так що...

Я не вірю в те, що по-справжньому мудра людина буде критикувати жлобів. Думаю, що в такому критичному ставленні до жлобства приховується відрижка такого собі старосвітського ставлення аристократів до плебеїв. Але аристократ міг виправдати своє ставлення тим, що в нього серед предків були «люди довгої волі»: барони, герцоги і королі. А коли якийсь, скажімо, молодий український письменник, який є — за всіма ознаками — напівсільською бикотою, починає розказувати, як ненавидить жлобство і як ці «бики рогаті» його вже дістали, то в ці його теревені важко повірити. Таке «фронтальне антижлобство», безумовно, на сто відсотків є фарисейством і намаганням прикрити свою жлобську сутність.

Коли нащадок герцогів або імператорів, який живе в родовому замку, має в своїй колекції роботи Веласкеса і Гойї, займається благодійністю і протегує творчі проекти, зверхньо ставиться до плебеїв чи жлобів, йому таке ще можна пробачити. Подібне ставлення має в собі ознаки певної органічності. Але коли людина, вибачте, у вічному попандосі, коли вона купила на секонд-хенді якісь джинси «по дєшовкє», цмулить дешеве пиво, думає, як би заробити хороший гонорар за дешеву статейку, і притому щось там квакає на жлобів, то в мене виникає бажання сказати: лікарю, полікуй себе сам. Без прізвищ, бо таких людей багато.

І якщо йтиме тотальна критика жлобів, то я можу виступити в ролі адвоката. Більше того, додам: той, хто напружено гонить на жлобів, сам і є жлобом.