Висновок восьмий
Висновок восьмий
Від 7/10 листопада 1917 р. на території дев’яти губерній, які входили до складу Російської республіки, меншістю голосів членів однієї з громадських організацій з числа українських націонал-соціалістів та сіоністів, усупереч волі економічно, соціально та політично впливової частини населення, усупереч чинним на той час нормам законодавства та міжнародного права, було формально проголошено незалежну «державу» під назвою Українська Народна Республіка. Ані поляки, ані росіяни, ані міжнародна спільнота, насамперед в особі союзників воюючої Росії – Великої Британії та Франції – створення такої держави не підтримували, законною і, отже, правовою її не вважали. Натомість проголошення УНР дало підстави цим сторонам вважати цю державу незаконною, а її лідерів – особами, які вчинили акт прямої державної зради в умовах війни з відповідними правовими наслідками, які з цього факту випливали.
Более 800 000 книг и аудиокниг! 📚
Получи 2 месяца Литрес Подписки в подарок и наслаждайся неограниченным чтением
ПОЛУЧИТЬ ПОДАРОКДанный текст является ознакомительным фрагментом.
Читайте также
Розділ восьмий ПОЛІТИЧНИЙ СПРОТИВ У ДІЇ
Розділ восьмий ПОЛІТИЧНИЙ СПРОТИВ У ДІЇ У разі, якщо населення почувається безпорадним і наляканим, важливо, щоб початкові завдання у рамках кампанії були менш ризикованими і зміцнювали впевненість активістів у власних силах. Навіть такі дії, як, наприклад, носіння одягу
Висновок третій
Висновок третій Сукупність встановлених сьогодні десятками науковців фактів дозволила нам виснувати, що ніякого українського народу станом на 1917 р. не існувало, як не існувало й такої країни або держави, як «Україна». Вживання термінів «Україна» та «український народ»
Висновок Петлюри
Висновок Петлюри «Оцінюючи безсторонньо зміст військових подій, що закінчилися нашою невдачею, – повідомив Петлюра 25 листопада 1920 р. Лівицького, – я кваліфікую їх не як ліквідацію нашої державности, не як ліквідацію наших державних зусиль, а як ліквідацію одної з
Висновок автора
Висновок автора Суть так званих «національно-визвольних змагань українського народу 1917—1920/21 pp.», або так званої «Української революції», – грабунок селянами чужої власності та фізичне винищення її
Висновок автора
Висновок автора Можна стверджувати: формально-правові підвалини функціонування режиму було загалом сформовано впродовж перших 100 днів нової держави. Після цього процес не тільки не пригальмувався, але, навпаки, лише набирав обертів. Саме це і дає нам усі підстави для
Висновок автора
Висновок автора Ідеологія УНС – це засадничі цілі, які в конкретних політичних обставинах місця та часу намагався осягнути режим Скоропадського. Це, в свою чергу, означає, що УНС станом на серпень 1918 р. – це не опозиційна, а провладна організація, основний сенс існування
Висновок автора
Висновок автора Немає сумніву: «переорієнтація на створення українсько-російської федерації» та викликана цим «несподівана зміна складу гетьманського кабінету» були використані націонал-соціалістичними заколотниками, насамперед Винниченком, Осецьким та Шаповалом,
Висновок автора
Висновок автора Оцінюючи угоду Скоропадського – Краснова та всі наступні дії українського лідера, слід взяти до уваги продовження першої україно-української війни. Війни, власне, в українському таборі, якщо точніше – збіг у часі і просторі принаймні двох громадянських
IV. Висновок
IV. Висновок Найбільш оптимальними варіантами державного устрою для України є унітарна республіка або федеративна республіка з елементами сильного унітаризму. В останньому випадку розумна федералізація могла б зміцнити й посилити державу, нерозумна — зруйнувати її.