Дещо про механізм ухвалення рішень у Генсекретаріаті

Дещо про механізм ухвалення рішень у Генсекретаріаті

Для особливо допитливих зазначимо: усі голосування в Генеральному секретаріаті якщо значення й мали, то вельми відносне. Річ у тім (це доведено у дослідженні І. Лебедєвої), що ГС «пішов шляхом делегування частини повноважень виділеним з його складу профільним комісіям (Малому секретаріату, Фінансовій комісії, Комісії по охороні ладу тощо)»[180]. Незгодні з таким висновком можуть узяти до відома інший: «під час затвердження Генерального секретаріату він не мав заздалегідь виробленого і затвердженого плану роботи. Не чітко були окреслені і функції його секретарів». Ще б пак – «концентруючи свої сили на розв’язанні цієї проблеми, діячі Центральної Ради занедбали свої власні державні проблеми»[181]. Інша особливість його формування та функціонування в найближчому майбутньому – те, що при формуванні ГС фракції Малої ради «здебільшого додержувались положень Інструкції Тимчасового уряду, а не Статуту». Крім того, всі його склади – аж до жовтневого перевороту (та й після нього) – намагалися самочинно розширити сферу компетенції та повноважень через підготовку кожним генеральним секретарем «Інструкції» для свого секретаріату. Та й сама Рада «досить часто відступала від «Інструкції» щодо визначення компетенції окремих секретарств та ГС у цілому. У більшості випадків це робилось неформально, а інколи (підкреслення наше. – Д. Я.) й приймались офіційні рішення».[182]

Данный текст является ознакомительным фрагментом.