Оксана ЗАБУЖКО

— українська поетеса, письменниця, літературознавець, філософ, публіцист. Народилася 1960 р. у Луцьку. Закінчила філософський факультет (1982) та аспірантуру з естетики Київського університету ім. Шевченка. Працювала викладачем у Київській державній консерваторії, у Гарвардському, Пенсильванському та Пітсбурзькому університетах. З 1989 року є старшим науковим співробітником Інституту філософії НАН України. Твори Забужко перекладено в понад 20 країнах світу, інсценізовано, відзначено багатьма преміями, серед яких — Поетична Премія Global Commitment Foundation (Фонду Всесвітнього Зобов’язання, США, 1997), Премія Фонду Мак-Артура (2001), Премія Міжнародної Фундації Омеляна й Тетяни Антоновичів (2008) etc. У 2013 р. стала лауреаткою Літературної премії Центральної та Східної Європи Angelus за magnum opus «Музей покинутих секретів». Авторка лонгселера: «Польові дослідження з українського сексу» (1996), повісті «Казка про калинову сопілку» (2000), філософсько-літературознавчих праць: Шевченків міф України (1997), Notre Dame d’Ukraine: Українка в конфлікті міфологій (2007), Оксана Забужко, Юрій Шевельов. Вибране листування на тлі доби. 1992–2002 (2011); книжок есеїстики «Хроніки від Фортінбраса» (1999), З мапи книг і людей (2012) etc. Живе і працює в Києві.