Без знижок

Як би пафосно це не пролунало і якими б скептиками-прагматиками ми не були, але від цієї істини нікуди не подінешся: кожному воздається по вірі…

Що далі живеш, то ясніше й чіткіше постає ця істина. Адже все збувається!

Віриш у силу грошей – працюватимеш на них все життя. Будеш примножувати, накопичувати, підкорятися їхній владі й володарювати тим, що можна купити.

Віриш у дружбу – ніколи не лишишся на самоті.

Віриш у любов – вона знайде тебе і в пустелі.

Важливо лише зробити правильний вибір і повірити в нього по-справжньому. А ще краще зробити його якомога раніше, поки в душі живуть казка, мрія, свіжість бажань.

Адже – чого ж приховувати? – нагромадження побутових дрібниць, метушня і ланцюжок життєвих розчарувань нашаровується на них, як мул і водорості на боки баржі, подрібнює і робить «літературними» та смішними.

Про яку віру йдеться, якщо треба вгризатися в життя, поки маєш гострі зуби та лікті! А яке може статися диво, якщо всі чудеса світу в буквальному сенсі лежать на долоні – на екранчику смартфона?!

Попри це, дівчинка, що чекала пурпурові вітрила, і хлопчик, який витратив усі гроші на рулони червоного шовку, живуть і досі. Продираються крізь натовп скептиків, потерпають від насмішок, борються з нерозумінням і заздрістю тих, хто давно зневірився в існуванні дива.

Звісно, дівчинка могла б і не дочекатися тих вітрил! Принаймні так своєчасно, як того хотів Грін.

Зробимо знижку на реальність.

Звісно, вона могла б побачити пурпуровий відблиск на горизонті лише на схилі своїх років, маючи купу побутових проблем.

Або взагалі не помітити його, стоячи біля плити або в черзі. Проїхати повз нього, засліплена зустрічними фарами.

Заклякнути перед екраном телевізора замість того, аби бігти на причал. Все могло б статися.

Власне, так воно й буває: замайорить на горизонті твій довгоочікуваний вітрильник, а ти стоїш перед холодильником у якому-небудь супермаркеті й тяжко вирішуєш: купити цей чи о-о-он той з червоними дверцятами. А головне – давно пішла віра. Та сама, за якою тобі має воздатися. Що ж – отримуй натомість новий холодильник!

Але я – про інших.

Про тих, хто постійно – щодня і щомиті – вміє дивитися «на горизонт». Про тих, хто вірить в обраність своєї долі…

Хоча… Зробимо ще одну знижку.

Іноді буває так: якщо дуже чогось чекати, можна й помилитися.

Полетіти на перший же вогник, сплутавши його тьмяний відблиск із сяянням вітрил. І отримати в подарунок майстерно зроблений муляж замість справжнього корабля. Тобто прийняти бажане за дійсне. І що далі?

Продовжувати таке життя чи повернутися на вихідну точку? Туди, де віра була міцніша за прагматизм.

Звісно, сидіти у звичному теплі перед телевізором комфортніше, ніж знову опинитися на порожньому березі, випробовуючи на собі всі пориви вітру. Не таке це вже й приємне заняття!

Зробимо іще одну знижку.

Змінити показне благополуччя на кригу й вогонь очікувань – випробування не для слабких. Тим більше, що ніхто не може гарантувати позитивного результату. А якщо його взагалі не буде?

І твій довгоочікуваний вітрильник потрапив у бурю, збився з курсу чи взагалі пришвартувався в сусідній гавані…

А ти сидиш на камені, мов дурна: і назад шляху немає, і попереду – ані щогли, ані вогника. І думаєш: ох, даремно я це все заварила, даремно повірила в дурну казку…

У тебе підтримує цілий хор співчутливих матрон, кажуть – ну, слава Богу, видужала, стала нормальною, іди-но до нас, ми все знаємо, всього навчимо й додають: «Краще синиця в руці…» або ще щось подібне.

Але відкрию секрет: вони так говорять, аби… в їхньому полку прибуло! Щоби ще одна романтична душа загасила в собі це дивне, незрозуміле, тривожне почуття очікування дива й віри в нього. Щоби стала, як вони: робота-дім-розмови ні про що.

І ані кроку в бік загадкового морського берега! Адже вони свого часу його не зробили. Ось і ти сиди.

Але знаєте що? Давайте не будемо робити ніяких знижок!

Адже той, хто живе по вірі своїй, не залишиться в дурнях.

Навіть якщо природа дійсно дасть збій і поведе призначений тобі вітрильник до інших берегів. Все одно він там постоїть-постоїть, помайорить на вітрі безбарвними крильцями, а потім розгорне їх і наповнить вітром свої пурпурові вітрила.

Можливо, це станеться завтра.

Без усіляких знижок.

Данный текст является ознакомительным фрагментом.