За зразком Габсбурґів

Існує також версія, що двоголовий орел потрапив до Москви не з Візантії, а від Габсбурґів, які використовували цей символ за півстоліття до появи фантастичного пернатого на державній печатці Івана III.

Саме на Заході, у середньовічній Європі двоголовий орел уперше став справжнім гербом. Зображення двоголового орла з’явилося у Західній Європі в результаті хрестових походів — хрестоносці, які завоювали Палестину, ознайомилися там з цією емблемою і привезли її додому. Вона ввійшла в герби багатьох знатних західноєвропейських родів, зокрема правителів багатьох європейських держав — Баварії, Чехії та інших.

Уперше двоголовий орел з’явився там на монетах і печатках Людвіґа Баварського у 1330 році, а потім і на гербах бургграфів Вюрцбурзьких і графів Савойських. Із того часу його зображення модифікується за законами європейської геральдики. Двоголовий орел з’явився на баварських монетах, на монетах короля Сицилії, а згодом імператора Священної Римської імперії Фрідріха II Штауфена; він відомий у геральдиці рицарів Нідерландів і Балканських країн. Однак як постійний герб імператора емблему утвердили в XV столітті за імператорів Сиґізмунда I і Фрідріха III Габсбурґа (зазначимо, що всі орли і леви західноєвропейської геральдики символізують не держави, а правителів), і саме до їхніх печаток подібна печатка Івана III 1497 року.

Зображення двоголового орла в Європі — на одязі, плитках, монетах, печатках

Зауважмо, що у Візантії з’явився двоголовий орел відразу білого кольору, в той час як у гербі Священної Римської імперії орел був чорний. Деякі дослідники вважають, що візантійський орел був білим саме на противагу імперському, чорному.

З такою печаткою Іван III ознайомився, коли наприкінці 80-х років XV століття встановив контакти і дипломатичні відносини з династією Габсбурґів — найваговитіших монархів тодішньої Європи, внаслідок чого почався обмін посольствами, грамотами, угодами. Очевидно, в одній із таких грамот або угоді й “підгледів” Іван III орнітологічний знак як печатку і вирішив його наслідувати.

Іван III як людина прагматична розумів, що для утвердження державності потрібні зовнішні атрибути, які б підтверджували могутність і силу його влади в очах “світової спільноти”. Звідси й нове написання на західноєвропейський манер титулу на печатці, та нова символіка, аналогічна європейській.

Свідоцтва про прагнення Івана III поставити себе нарівні з першим монархом Європи загальновідомі. Ще в XVII столітті хорватський учений і письменник Юрій Крижанич, який побував у Московії, припустив, що двоголового орла московити запозичили у Європи, а не у Візантії. “Цар Іван вчинив недобре і неправильно... А знаковиною своєю зробив орла двоголового — римський чи, радше, німецький герб”, — повідомляв він.

Російський історик, спеціаліст у галузі джерелознавства, дипломатики та сфрагістики М. Ліхачов, писав із цього приводу, що великий московський князь “хотів у всьому взоруватися у титулах і у формулах грамот, і у зовнішності булл (металева печатка. — Авт.) — цесарю і королю римському”.

Сучасний американський дослідник Г. Ейліф справедливо пов’язує час появи двоголового орла в Московській державі з початком дипломатичних відносин із династією Габсбурґів: “Незважаючи на наслідування візантійської моделі, двоголовий орел, імовірно, не став би основною емблемою московського герба, якби Іван III не знав, що та сама емблема визначає державний ранг імператора на Заході”.

Нестримне бажання стати рівним з усіма європейськими монархами спонукало Івана III прийняти чужий герб як геральдичний символ своєї держави. Перетворившись з Великого князя московського у “господаря всієї Русі” й узявши для своєї держави новий герб — двоголового орла, — Іван III кладе на обидві голови цісарські вінці, а незабаром після цього встановлює собі новий статус самодержця. У лапи орла домальовують меч і православний хрест.

Очевидно, основною причиною запозичення Московією зображення двоголового орла стало те, що ця емблема була гербом німецьких імператорів. Це підтверджено тим, що саме у той час встановлювалися тісні дипломатичні відносини з імператорським двором.

Герби Австро-Угорщини (Габсбурґів) та Російської імперії (Романових)

Великий князь московський, виходячи на міжнародну арену, хотів у всьому бути схожим на першого монарха тодішньої Європи. Це позначилося не лише в гербі, а й також у запозиченні придворних ритуалів, системи діловодства тощо. Таким чином, московський господар претендував на становище, рівне германському імператорові, що було дуже сміливим і рішучим зовнішньополітичним кроком.