Маша і три ведмеді

Візьмемо ще одну дуже популярну казку — “Маша і три ведмеді”. Здавалося б, більш “російську” казку, ніж ця, важко й вигадати. Однак це ще один приклад казки, яка прийшла із закордонного фольклору і міцно вкоренилася у свідомості російського народу як народна казка.

Насправді казка про дівчинку і трьох ведмедів — це популярна англійська дитяча казка, перекладена багатьма мовами світу. У поширеній англійській версії головну героїню звуть Золотоволоска (англ. Goldilocks, дослівно “Золоті кучерики”), а казка називається відповідно “Золотоволоска і три ведмеді”.

Сучасні фольклористи простежують витоки англійської версії казки в аналогічній за сюжетом шотландській казці про трьох ведмедів і пустотливу лисицю. Забравшись у будинок до ведмедів і накапостивши там, лисиця заснула у ліжечку найменшого ведмедя, проте її зненацька застали господарі, які повернулися з лісу, і вона змушена була втікати. У казці її звуть просто “пустотлива лисиця”.

В англійській літературі казка появилася в 1837 році. Її написав Роберт Сауті під назвою “The Story of the Three Bears” (“Казка про трьох ведмедів”). В його версії головною героїнею виступає не лисиця, а “маленька бабуся” (a little old Woman) із хуліганським характером, яка чимось нагадує знайому нам Шапокляк.

Ще до публікації Сауті розповідав свою версію казки друзям і знайомим. У 1831 році Елеонора Мюр переробила почуту казку у віршовану форму і подарувала її в рукописному альбомі своєму племінникові на день народження. У варіанті Е. Мюр сюжет вийшов і залишився найкровожерливішим. В усіх інших версіях лисиця, старенька або дівчинка рятуються втечею через вікно, і про їхню подальшу долю нічого не йдеться. В Е. Мюр старенька вистрибує у вікно багатоповерхівки в Римі й наколюється на шпиль собору Святого Павла.

Значний крок у трансформації казки зробив англійський письменник Джозеф Канделл. У 1850 році була опублікована його “Treasury of Pleasure Books for Young Children” (“Скарбниця цікавих книг для маленьких дітей”). В його версії “Трьох ведмедів” героєм стає маленька дівчинка, а будь-який мотив хуліганства прибраний: дівчинка хоче поїсти і поспати просто тому, що заблукала в лісі, втомилася і зголодніла. Щоправда, дівчинку поки що звуть не Золотоволоска, а Срібноволоска (Silver-Hair).

Після появи в новому вигляді героїня часто змінювала імена залежно від видань. Спочатку колір її волосся був сріблястий: Silver-Hair (1850), Silver-Locks (1858), Silverhair (1867). З видання 1868 року колір волосся змінився, і дівчинка стала Золотоволоскою (Golden Hair), а остаточно затвердився з видання 1904 року у варіанті Goldilocks.

Таким чином, казка про трьох ведмедів зазнала трансформації сюжету: шотландський фольклор, у якому розповідається про пустотливу лисицю; англійська казка про стару; і, нарешті, дивовижна історія про дівчинку Золотоволоску і трьох ведмедів.

У Росії казка з’явилася і швидко набула широкого поширення в обробці Льва Толстого. До речі, у нього героїня спочатку не мала імені і звали її просто “одна дівчинка”. Зате імена мають усі три ведмеді: батька звуть Міхаіл Іванович, його дружину Настасія Петрівна, а їхнього маленького сина Мішутка. Пізніше в російському варіанті казки за дівчинкою закріпилося ім’я Маша (зменшувальне від Марія). А в деяких мультиплікаційних фільмах дівчинку називають Варварою.