До речі, про еліту

До речі, про еліту

На недавньому антикварному салоні в Українському домі, де були виставлені роботи Далі, Родена, Екстер, одна пані з вищого світу перед телевізійними камерами цілком серйозно заявила, що їй «не підходить» такий стан речей, коли «якісь статуї затьмарюють і пригнічують мій зоряний статус». Прагнення вчорашніх плебеїв, повсталих з бруду, здаватися князями-патриціями, обвішувати себе геральдичними гербами, присуджувати титули і відтворювати відсутні генеалогічні дерева — це настільки смішно, наскільки і страшно.

Ось де жлоб лютує — в прагненні виправдати свою важливість! Не хоче бути просто Шаріковим, хоче бути Поліграфом Поліграфовичем! Гроші і влада — це надзвичайно серйозне випробування для етичних якостей людини: не всі з гідністю його долають.