Гомо жлобалікус, або масова людина

Гомо жлобалікус, або масова людина

Масове мистецтво сприяє формуванню в суспільстві героїзації моделі жлоба поведінки. Якщо раніше кінематографічним героєм у більшості випадків був красивий, інтелектуально розвинений чоловік з аристократичною моделлю поведінки, і для досягнення умовної схожості з таким героєм звичайній людині з натовпу необхідно було в реальному житті докласти зусиль, то сьогодні ситуація змінилася. Якщо телевізійним героєм може стати хто завгодно, а в більшості випадків це звичайна людина з вулиці, неосвічена, і яка водночас не соромиться своїх тваринних звичок та інстинктів, то у людини масової через це пропадає стимул/ мотивація до самовдосконалення і розвитку.

Завдяки пропаганді людини масової жлоб отримує додатковий «заряд» колосальної впевненості в собі. Його побут, манери, звички героїзуються, а це означає, що він має право не лише на життя, але й на нав’язування своєї жлобської культури та ідеології іншим.

Жлоб — це продукт масової культури, з її телевізійною освітою і вихованням.

Небажання робити зусилля — ще одна зі знакових характеристик жлоба. Для того, щоб зрозуміти серйозну літературу або мистецтво людині необхідно докласти зусиль, а людина масова, образно кажучи, звикла постійно носити «спортивки» (спортивні штани), для того ж, щоб відвідати театр, треба їх зняти і одягнути принаймні костюм. А це вже зусилля. Та навіщо воно потрібне, коли є телевізор, який усе одно все покаже і розкаже?