Генеральний секретаріат: бюрократична буденність
Генеральний секретаріат: бюрократична буденність
Офіційний курс на власне політичне, а згодом і фізичне знищення значної частини населення як Російської держави в цілому так і населення її південно-західних губерній було ретельно закріплено у другій половині вересня. Це засвідчують, зокрема, протоколи засідань Генерального секретаріату та Малої ради.
Засідання Секретаріату – це, з одного боку, суцільна бюрократична рутина. У період з 18 по 30 вересня кабінет Винниченка розглядав питання і про статус української мови, і про заведення українознавства в школах (до речі, за відсутності викладачів цього предмета. – Д. Я.), і зажадав від кожного генсекретаря «виробити інструкцію для свого секретаріату», і закликав «людність мати довір’я до нових казначейських знаків, які випускає Міністерство фінансів», і визначився з питання заснування «Вільного козацтва», і поінформував ту саму людність «про розгортання своєї діяльності», і встановив видати авансом «щомісячну плату служащим Секретаріату»: генсекретарям – по 1000 ненависних російських рублів, їх заступникам – по 833, директорам департаментів – по 1000, сторожам – по 100 кожному, й оголосив про заснування вищої художньої школи й т. п..[202]
Данный текст является ознакомительным фрагментом.