ХVІІІ. Штрихи до політичного портрета Юлії Тимошенко

ХVІІІ. Штрихи до політичного портрета Юлії Тимошенко

Подумайте хто з політиків, які йдуть до влади, що зробив у своєму житті. Проаналізуйте хоча б трошечки їхнє життя.

Юлія Тимошенко. [69]

1. «Всенародні вибори прем’єра»

За будь-яких обставин люди мають знати, що всім загалом вони обиратимуть народного прем’єр-міністра.

Юлія Тимошенко. [70]

На усіх своїх зустрічах з виборцями Ю.Тимошенко незмінно, як заклинання, повторює фразу: «На парламентських виборах 26 березня народ буде обирати не просто народних депутатів, не просто політичну силу, а всім народом будуть обирати свого народного прем’єр-міністра, так само, як обирали президента країни… І тому я хотіла б, щоб ми дуже уважно віднеслися до такого нового права людей обрати народом прем’єр-міністра». [71] Ці заклинання Ю.Тимошенко вимагають хоч короткого коментаря.

По-перше. Це є абсолютною неправдою, що народ буцім обирає прем’єра. Насправді виборці обирають народних депутатів України — членів парламенту, а новостворена парламентська більшість буде пропонувати кандидатуру на посаду Прем’єр-міністра України. А це, як говорять в Одесі, дві великі різниці.

По-друге. Коли Юлія Тимошенко говорить: «Народ обиратиме народного прем’єр-міністра», вона передусім має на увазі себе. У такий спосіб Юлія Володимирівна показує власну персону як своєрідну спадкоємицю загальновизнаного народного Президента України Віктора Ющенка. Звідси й лицемірні реверанси у його бік і прожекти на дружбу та співпрацю.

По-третє. Ю.Тимошенко видає бажане за дійсне і своїми заклинаннями намагається схилити більшість виборців на бік блоку свого імені, що дасть їй можливість провести в український парламент більшу кількість своїх депутатів переважно; з числа олігархів, бізнесменів, кучмістів і просто пройдисвітів. Тому виборцям треба популярно роз’яснити, що кожен голос, поданий за теперішній список БЮТ, це голос не за так званого міфічного народного прем’єр-міністра України, а за цілком конкретних кандидатів: Суслова, Губського, Кожемякіна, Сігала, Фельдмана, Лукашука, Абдулліна, Баграєва, Жеваго, Єдіна, Хмельницького, Осику, Гладія, Борзих, братів Буряків, Кириленка, Васадзе та багатьох інших відомих кучмістів та поки що малознаних безпартійних бізнесменів, які у першій, умовно прохідній сотні окупували більшу частину місць.

По-четверте, такими заклинаннями Ю.Тимошенко та її агітатори намагаються збити виборця з пантелику та відволікти його увагу від головного — вкрай не симпатичного списку БЮТ.

По-п’яте, заклинання тимошенківців про так звані всенародні вибори прем’єр-міністра неодмінно супроводжуються двома речами:

а) вульгарною і безпредметною критикою так званого «оточення президента»;

б) поясненням, що «ми не конкуруємо з Віктором Ющенком. В.Ющенко не очолює список «Нашої України». «Наша Україна» іде окремо і «Наша Україна» має в списках якраз всіх тих людей, які зруйнували єдність помаранчевої команди».

На превеликий подив, нашоукраїнці ніяк не реагують на такі, хоч і убого-примітивні, але вкрай агресивні випади на свою адресу. Можливо, вони вважають, що дзявкання моськи слону не шкодить, але їм слід пам’ятати, що крапля за краплею камінь довбає. Та й зрештою, значна частина виборців, не маючи інших аргументів, собачий лай може сприйняти за голос херувимів.