Хто створив Директорію? Свідчення Шаповала – продовження
Хто створив Директорію? Свідчення Шаповала – продовження
На розі Чехівського провулка та вул. Столипінської вони зупинилися. Макаренко нарікав на «хижацтво» гетьманщини і розповідав про саботаж вивезення українського майна на Дон. Він сказав Шаповалові, що Міністерство шляхів сполучення, в якому він, Макаренко, працював, організувало «окрему сторожу» на чолі з генералом Осецьким, помічниками якого були полковники Віктор Павленко (Лівобережна залога) та Хилобоченко (Правобережна залога), «обидва, – за словами Микити Шаповала, – люди для України вірні». Далі «випадкова» розмова набула такого характеру:
Андрій Макаренко:
– «організація сторожі полягає в тому що тепер генерал Осецький зложив по всіх станціях штаби, управи, дібрав дещо службового штату»,
– «вже принято і козаків. Організовано з їх резервовий полк у Києві (залізничний полк). До полку приймаються лише свідомі українці»,
– проблема полягає в тому, що військове міністерство хоче перебрати їх «під свою руку».
М. Ш.: «Чи можете в певний час зупинити рух залізниці?» А. М.: «Можу! Наша головна рада залізничників скаже, і буде зроблено».
М. Ш.: «Для мене було поки що досить. Думки миготіли і вихрували. Далі ми говорили про безнадійність і безцільність всяких пертрактацій з Скоропадським і з німцями, що українську справу можна зрушити з місця тільки боротьбою активною…
– А що якби повстання? – питаю».
A. M.: «Це єдине, що треба робити!»
М. Ш: «Далі ми навперебій заговорили про озброєне повстання проти гетьмана і німців».[84]
Вияснивши, що у випадку повстання його організатори можуть реально розраховувати на підтримку запасного полку (Болбочан)[85], полку січових стрільців (Коновалець), Чорноморського коша (Пелещук) та залізничного полку, співрозмовники розпочали обговорення «політичного» боку цієї справи. У відповідь на запитання: «Хто мав дати політичний провід, взяти відповідальність на себе, риск?» Макаренко висловився категорично за Національний Союз.
«Я одверто сказав, – читаємо далі спомини М. Шаповала, – що Національний Союз абсолютно нічого не думає про озброєну боротьбу», що «6 Національному Союзі про цю справу ні з ким не можна говорити, опріч Винниченка». Макаренко відповів: як Винниченко і Шаповал не візьмуться «за цю справу, то нічого і затівати». Разом з тим, Макаренко повідомив свого співрозмовника про існування «свого, більш тіснішого гуртка», до складу якого, за його словами, входили якісь Строкоза, Тулюга, Різниченко, а також генерал Осецький.[86]
Олександр Осецький.
Более 800 000 книг и аудиокниг! 📚
Получи 2 месяца Литрес Подписки в подарок и наслаждайся неограниченным чтением
ПОЛУЧИТЬ ПОДАРОКЧитайте также
«З’їзд народів» (продовження)
«З’їзд народів» (продовження) Але повернімося до «Матеріалів роботи з’їзду народів». На нашу думку, захід виразно розпадається на декілька смислових частин. Перша – доповідь видатного українського інтелектуала, співзасновника «Української громади» в Петрограді,
VII пленум УЦР (продовження)
VII пленум УЦР (продовження) Отже, засідання УЦР відкрилися 29 жовтня, тональність засідань визначила вступна промова Грушевського. Говорив він про що завгодно, тільки не про державний переворот у Петрограді, не про усунення від влади центрального уряду. Він нічого не
Хто, як і коли насправді сформував Директорію
Хто, як і коли насправді сформував Директорію О 20-й годині 13 листопада в приміщені Міністерства шляхів сполучення, в кабінеті такого собі Стокози (урядовця з особливих доручень при міністрі), відбулося вже «конспіративне» засідання Президії УНС «разом з військовими». За
Чому Шаповал покинув Директорію? Версія Шаповала
Чому Шаповал покинув Директорію? Версія Шаповала «Як неприємно дорослій людині бути запідозреній у дитинячих слабостях до кукол, так неприємно мені бути запідозреному в славолюбстві і бажанні «влади». Я переріс інстинкт влади політично, бо за найвище в світі вважаю
11 грудня – продовження
11 грудня – продовження Питання 9 порядку денного останнього засідання РМ УД: доповідь міністра внутрішніх справ щодо покриття видатків на утримання добровільних дружин.Питання 11: клопотання міністра праці про асигнування 250 тис. карб, на утримання місцевих бірж
Праці М. Ю. Шаповала
Праці М. Ю. Шаповала Світова революція, Росія і Україна // Борітеся – поборете. – Відень, 1920. – № 3.Велика революція (3 нагоди 10-ліття революції на Україні). – Прага, 1928.Велика революція і українська визвольна програма. – Прага, 1928.Занепад УНР // Нова Україна. – Прага, 1928. – №
Праці про М. Ю. Шаповала
Праці про М. Ю. Шаповала Винниченко В. Відродження нації. – Ч. І—III. – Київ – Відень, 1920 (репринтне відтворення – 1990).Миронець Н. І. Микита Шаповал про соборність України // Проблеми соборності України в XX столітті. – К., 1994.Солдатенко В. Ф. Українська революція: концепція та