Зовнішньополітична діяльність: кадри – продовження

Зовнішньополітична діяльність: кадри – продовження

Розуміючи масштаби та гостроту проблем, які постали перед УД, Дорошенко насамперед запросив до співпраці в Міністерстві найбільш відомих у національному середовищі інтелектуалів, у т. ч. братів-масонів (хоча не всі вони належали до братства «вільних мулярів»): А. Галипа, О. Ейхельмана, О. Карпінського, І. Красковського, М. Левицького, В. Липинського, К. Лоського, Є. Лукасевича, І. Мірного, М. Славинського, М. Ткаченка, М. Суковкіна, В. Оренчука, Л. Цегельського, Ф. Штейнгеля, О. Шульгіна, А. Яковліва. Усе «це були люди, як правило, з високим освітнім та інтелектуальним цензом, представники дворянсько-шляхетських, землевласницьких верств суспільства, які відзначалися серйозними професійними дипломатичними здібностями».[146]