Атака на слабкі місця диктатури

Атака на слабкі місця диктатури

Володіючи знаннями про притаманні диктаторським режимам слабкі місця, демократична опозиція може знайти спосіб цілеспрямовано оголити ці «ахіллесові п’яти» та домогтися кардинальних змін чи й розпаду системи.

Висновок є очевидним: незважаючи на зовнішню могутність, усі диктатури вразливі. Їм властиві внутрішні недоліки, особисте суперництво, інституціональні суперечності, а також конфлікти між організаціями та їхніми підрозділами. З часом слабкі місця можуть зробити режим менш ефективним і більш вразливим до мінливих обставин та виваженого спротиву. Не все задумане йому вдасться довести до кінця. Свого часу, наприклад, навіть деякі прямі накази самого Гітлера ніколи не були виконані через непокору підлеглих. Іноді диктаторський режим може розпастися дуже швидко.

Це не означає, що диктатура буде повалена без жодних ризиків і втрат. Будь-які шляхи досягнення свободи передбачають ризик і страждання, а також вимагають певного часу. І, безперечно, жодні засоби не дають гарантії швидкої перемоги в будь-якій ситуації. Однак тактика визначення вразливих місць диктатури має більше шансів на успіх, аніж та, що спрямовує на боротьбу з режимом туди, де він, без сумніву, найсильніший. Питання в тому, як вести таку боротьбу.