5. Що чекає киян під опікою пана Бродського?
5. Що чекає киян під опікою пана Бродського?
Нічого хорошого від урядування столицею України олігархом М. Бродським очікувати не варто. Що насправді він планує, знають дуже мало осіб. Але про дещо розповів пресі і сам М. Бродський. Особисто мене вразив його намір ліквідувати у Києві муніципальні газети, радіо і ТРК «Київ». Ось його слова: «Никаких муниципальных газет или каналов, пусть журналисты сами продукуют свой продукт, пусть это будет их собственность». [14] Ці ж самі наміри М. Бродський засвідчив 27 лютого 2006 р. у вкрай агресивному інтерв’ю власному «Обозревателю». [15]
Хай нікого не вводять в оману слова М. Бродського, нібито він має намір передати київські газети «Хрещатик», «Вечірній Київ», радіо «Столиця» і ТРК «Київ» журналістам - у них не вистачить коштів, аби їх придбати, тому ці ЗМІ у випадку здійснення планів пана Бродського, швидше за все, стануть власністю контрольованих ним же фірм та осіб. І в Києві знову буде монополя на інформацію, як за Л. Кучми. Комунальні і незалежні київські газети і телебачення, очевидно, дуже муляють комусь очі, ось з ними і вирішили розправитися остаточно. Але згадайте Помаранчеву революцію. Лише два телеканали в Україні - спочатку це був 5-й канал, а згодом і ТРК «Київ», транслювали в прямому ефірі Майдан і будили Україну. Тепер це комусь зайве. А хто питав думку самих киян, журналістів?
У випадку обрання М. Бродського депутатом Київради він намагатиметься втілити свої підступні наміри, посилаючись на те, що про це він відкрито говорив у ході виборчої кампанії, це, мовляв, було оприлюднено як програма його діяльності та підтримано виборцями. Тому київським виборцям слід дуже добре подумати, а ще краще зважити.
Надто турбує М. Бродського і футбольний клуб «Арсенал» - його він теж хоче позбутися. І навіть причину називає: бачте, він уболіває за «Динамо». Дуже дивний і вкрай сумнівний футбольний намір М. Бродського викликає запитання: «Чи, бува, таким кроком він не хоче догодити своїм друзям панам Суркісам та позбавити їх футбольної конкуренції у Києві?» На мій погляд, «Арсенал» є справжнім українським футбольним клубом, у якому свої таланти показують українці, а «Динамо» вже давно стало подібне до збірної Африки, а за комерцією скоро там і футболу стане не видно. Це одне. І друге. Якщо сам М. Бродський є повним господарем баскетбольного клубу «Черкаські мавпи», то чому столиця України не може мати футбольного клубу? Чому великі міста європейських держав утримують футбольні клуби, а Києва такого права хочуть позбавити? Між іншим, Москва має 8 команд вищої ліги, то чому Київ не може мати хоча б дві? І чим аргументує М. Бродський свою позицію? Виявляється, продавши газети, телеканал і футбольний клуб «Арсенал», він зекономить кошти «на бинти, марлю, на лікарства в лікарнях, на муніципальну міліцію, на лампочки в під’їздах…» [16] Нібито турботою про немічних і хворих перейняті підступні дії М. Бродського. Але, крім ліків і хліба щоденного, людям необхідна і правда, а не спотворена дійсність у висвітлинні олігархічних ЗМІ. Ну скажіть, чи не лицемірство тут чистої води? Так і хочеться сказати: «Пане Бродський, продайте свій БК «Черкаські мавпи» та купіть бинти, марлю і лампочки. І не буде проблем!»
Цілком зрозуміло, що за примітивною демагогією М. Бродського ховається щось значно суттєвіше, про що ми не знаємо і навіть не здогадуємось. Із цього приводу я хотів би нагадати Михайлу Юрійовичу декларацію Юлії Володимирівни Тимошенко, палким прихильником ідей якої він себе проголошує. 14 січня 2006 року у програмі «Телепресклуб» ненависного М. Бродському ТРК «Київ» Ю. Тимошенко, очевидно, мимоволі сказала цілком правдиві слова, які мають звучати набатом для всіх киян: «Коли приходить великий капітал у політику, він абсолютно не може зупинитися заробляти. І Тоді нема бюджету, тоді нема заробітних плат. Тоді нема нічого, що дає людям нормально жити. Не може великий капітал одночасно бути владою в Україні». [17] Треба думати, що такий великий бізнесмен і досвідчений політик, як Ю. Тимошенко, добре знала, що говорила.
Незрозуміло інше: по всіх усюдах Ю. Тимошенко декларує потребу відокремлення бізнесу від влади, але чомусь вперто все робить навпаки - лише у першій сотні виборчого списку БЮТ у Верховну Раду України великих бізнесменів аж 38! Ось і на Київраду відрядили олігарха М. Бродського. Так-так, саме олігарха. Ознаками олігарха є п’ять необхідних речей: наявність великого бізнесу, контроль над ЗМІ, вплив на політичну партію, по можливості, наявність власного спортивного клубу, ну і, звичайно, олігарх не може ходити і їздити сам - його неодмінно супроводжує охорона. Так от, усі ці атрибути у Михайла Юрійовича Бродського є. Колись цей спритний підприємець із середньою освітою був власником банку і концерну «Денді», тепер у нього великий меблевий бізнес і виробництво матраців - це лише те, про що оповів пресі сам М. Бродський. Колись М. Бродський був власником «Киевских ведомостей», тепер має вплив на газету «Свобода» та інтернет-видання «Обозреватель». Прибутки отримує достатні, аби утримувати політичну партію. Тривалий час мав власну партію «Яблуко», тепер стверджує, що бере участь у фінансуванні БЮТ. Очевидно, через цю обставину він на рівних поводить себе із Ю. Тимошенко та О. Турчиновим - аякже, хто платить, той і замовляє музику.
Спортивна команда у М. Бродського теж є - це баскетбольний клуб «Черкаські мавпи». Михайло Юрійович навіть поділився таємницею - виявляється, він ночами не спить - все мріє про вихід БК «Черкаські мавпи» у плей-офф. [18]
Ну і остання, п’ята, ознака олігарха - наявність охорони. Як похвалився 23 лютого «Українській правді» сам Михайло Юрійович, за ним невідступно слідує охорона на джипі «Тойота Лендкрузер». [19] Ось цей олігарх під прапором БЮТ і хоче «ощасливити» киян бинтами, марлею і лампочками. Як кажуть у таких випадках християни: «Сохрани і помилуй нас від такого благодійника!»
Якщо М. Бродський, як і його кумир Ю. Тимошенко, є людиною слова, то мусить діяти у руслі тези про необхідність відокремлення бізнесу від влади. А якщо це не так - не дурити народ.