Виступ на парламентських слуханнях 20.04.2005

Виступ на парламентських слуханнях 20.04.2005

Шановні колеги, шановне начальство!

Ми говоритимемо вдвох, бо по одному не вміємо. Ми - брати Капранови, письменники і видавці, тому гадаємо, що маємо відношення до культурної політики.

Готуючись до цього виступу вчора ввечері, ми поїхали на Київську об’їзну дорогу і провели опитування серед тамтешнього контингенту. Ви знаєте, кого ми маємо на увазі. Як з’ясувалося, більшість з них не мають освіти, але друге місце серед контингенту Об’їзної впевнено посідають українські філологи.

І хто в цьому винен, ми з вами зрозуміємо, подивившись на співвідношення продажу в Україні книжок вітчизняного та іноземного виробництва. На одну українську книжку продається 9 іноземних. Скажіть, у якій ще галузі відбувається така ганьба? Оця одна книжка - це ті філологи, які працюють в українських видавництвах. А решта 9 - це ті, хто стоїть на Об’їзній разом з верстальниками, коректорами й письменниками. Бо через кордон вагонами прибувають готові книжки іноземного виробництва - ті самі, які всі вони повинні були б випускати.

Книжкова галузь - чи не єдина в культурі, яка замість “дай” повинна говорити державі “на”. “На” - робочі місця. “На” - податки. Адже результати нашої роботи - книжки - продаються в магазинах так само, як одяг або автомобілі. Але сьогодні ми, немов старці, випрошуємо у держави пільги. Випрошуємо, щоб не сконати, бо відвоювати свій ринок назад пільги нам не допоможуть. Наш ринок захопили іноземні виробники, які працюють на аудиторію у 300 мільйонів, у той час як ми - дай Боже на 30. Тому у них завжди будуть нижчі ціни, більші прибутки, ширший і актуальніший асортимент, більші гонорари, потужніша реклама.

Це називається демпінгом іноземного виробника. А інші галузі української економіки захищені від іноземного демпінгу спеціальними законами. Ви знаєте, що у нас є закон про захист ринку металобрухту? А про захист книжок - нема. І ми за зразком металобрухту, цукру, сільськогосподарської продукції розробили законопроект “Про державне регулювання імпорту, захист конкуренції та прав споживачів на ринку друкованої продукції в Україні.”

Ми розуміємо, що в один день ситуацію не змінити, а тому пропонуємо 10-річну програму поступового обмеження імпорту книжок. Цього року ввозимо 9 на кожну, видану в Україні. Наступного - 6, потім 5. Завдання - у 2015 році ввозити одну імпортну книжку на 9 вітчизняних. Українські видавці повинні встигнути вирости і заповнити ринок своєю продукцією. Ухвалення цього закону не вимагає від бюджету жодної копійки, а навпаки - дає надходження прямо з першого року.

Звичайно, російські колеги відкриють тут свої дочірні видавництва. І це чудово, бо вони дадуть роботу нашим спеціалістам і книжки друкуватимуть наші друкарні. Ми пропонуємо перехід від окупації українського ринку до інвестицій.

До революції ми обговорили цей законопроект у видавничих колах за участю народних депутатів. Усім сподобалося. Але діалог з минулою владою відбувався на тлі диму від рукописів, спаленних під Кабміном. Тому вже після революції звернулися до пана Томенка з проханням приділити нам 9 хвилин свого часу для презентації законопроекту. Пан Томенко нас послав. До Чижа. 9 хвилин не знайшлося. Ми розуміємо - спочатку була революція, тепер Євробачення, не до книжок. Але далі буде чемпіонат Європи з Футболу - важливіші за нас завжди знайдуться.

Тому просимо присутніх тут начальників вивести книжки з-під гуманітарного блоку Уряду. Віддайте нас під опіку Міністерства економіки - у них не буває Євробачення. Вони знають, як треба захищати вразливі ринки. Прирівняйте нас до товарів широкого вжитку, до пива, до м’яса - тоді у книжки з’явиться шанс.

Щоправда, є вірогідність, що нас тоді розміняють на труби у переговорах із Росією про вільну торгівлю. І таки розміняють, якщо ми в підвалини своєї культурної політики не закладемо один простий принцип. Книжка - це інформаційний продукт, а на інформаційному ринку ніякої вільної торгівлі не буває. Газети ж у нас не возять через кордон. І телебачення напряму не транслюють.

Панове начальники! Ви вже обіцяли створити 5 мільйонів нових робочих місць. За цим графіком стоїть мінімум сто тисяч у видавництвах та друкарнях. І більшість з них - для людей з вищою гуманітарною освітою.

На завершення вітаємо нас усіх зі святом. І не з днем народження Гітлера. І не з днем народження Леніна. А із Всесвітнім днем книжки та авторського права, який у всьому світі відзначається 23 квітня. Ми вчора не тільки їздили на Об’їзну, але й телефонували у Держкомтелерадіо та Міністерство культури. І нам відповіли, що ніяких офіційних заходів з приводу Дня книжки держава не запланувала.

Ви знаєте, ми не здивувалися. Це абсолютно в річищі традицій стосунків влади і книжки. Але ми пропонуємо цю традицію перервати. У Всесвітній день книги 23 квітня, всім Урядом, як на каток, завітайте, будь ласка, на книжковий ринок “Петрівка”. А завітавши, пошукайте там українських книжок.

Ласкаво просимо!