Література про М. В. Фрунзе

Література про М. В. Фрунзе

Архангельский В. Фрунзе. – М., 1970.

Білан Ю. Я., Білан В. Ю. Михайло Васильович Фрунзе. – К., 1962.

Воспоминания о Фрунзе. – Иваново, 1959.

М. В. Фрунзе. Жизнь и деятельность. – М., 1962.

М. В. Фрунзе. Военная и политическая деятельность. – М., 1984.

О. М. Фрунзе. Воспоминания, очерки, статьи современников. – М., 1985.

Сиротинский С. М. В. Фрунзе. – М., 1928.

Тополянский В. Д. Гибель Фрунзе. // Вопросы истории. – 1993. – № 6.

Фрунзе Михаил Васильевич // Гражданская война и военная интервенция в СССР. Энциклопедия. – М., 1983.

Фрунзе Михаил Васильевич // Политические партии России. Конец XIX – первая треть XX века. Энциклопедия. – М., 1996.

Данный текст является ознакомительным фрагментом.

Читайте также

Література про Є. Б. Бош Ауссем В. Евгения Бош // Летопись революции. – 1925. – №2.Бош Бвгения Богдановна (Готлибовна) // Деятели СССР и революционного движения России. Энциклопедический словарь. – Гранат. – М., 1989.Бош Бвгения Богдановна (Готлибовна) // Гражданская война и

Література про С. Голубовича Великочій В. Українська історіографія суспільно-політичних процесів у Галичині 1914—1919 pp. – Івано-Франківськ, 2009.Верига В. Визвольні змагання в Україні. 1914—1923. Т. І. – Львів, 1998.Голубович Сидір // Енциклопедія українознавства. – Т. 2. – К.,

Література про В. М. Чехівського Верстюк В., Осташко Т. Діячі Української Центральної Ради: Бібліографічний довідник. – К., 1998.Винниченко В. Відродження нації. – Ч. III. – Київ – Відень, 1920 (репринтне відтворення – К., 1990).Гунчак Т. Україна: Перша половина XX ст.: Нариси

Література про X. Г. Раковського Волковинський В. М., Кульчицький С. В. Християн Раковський. Політичний портрет. – К., 1990.Головко В. А., Станчев М. Г., Чернявский Г. И. Между Москвой и Западом. Дипломатическая деятельность X. Г. Раковского. – Харьков, 1994.Гроссул В. Я. X. Г. Раковский

Література про С. С Остапенка Винниченко В. Відродження нації. – Ч. III. – К. – Відень, 1920 (репринтне відтворення – К., 1990).Дело членов Центрального Комитета Украинской партии социалистов-революционеров Голубовича, Петренко, Лизанивского, Часника, Ярослава и др. // Стен,

Література про Г. I. Петровського Воспоминания о Г. И. Петровском. Сборник. – М., 1978.Высокое стремление. Сборник материалов. – Харьков, 1991.Григорій Іванович Петровський (1878—1958). Життя і революційна діяльність. – К., 1961.О Григории Петровском. Воспоминания, очерки, статьи

Література про Б. М. Мартоса Верстюк В., Осташко Т. Діячі Української Центральної Ради: Біографічний довідник. – К., 1998.Винниченко В. Відродження нації. – Ч. І—III. – К. – Відень, 1920 (репринтне відтворення – К., 1990).Дорошенко Д. Історія України. 1917—1923 pp. – Т. І. – Ужгород,

Література про А. І. Денікіна Буравченков А. О. Денікін Антон Іванович // Енциклопедія історії України. – К., 2003.Буравченков А. О. Офіцерський корпус російської армії в рроки Першої мвітової війни. – К., 2011.Дайнес В. Предисловие // Поход на Москву (Очерки Русской смуты). – К.,

Література про Н. I. Махна Аршинов П. А. История махновского движения. – Берлин, 1923.Белаш В. Ф. Махновщина.//Летопись революции. – 1928. – №3.Беспечный Т. А., Букреева Т. Т. Нестор Махно: правда и легенды. Лева Задов: человек из контрразведки. – Донецк, 1996.Боровик М. А.

Література про В. К. Прокоповича Верстюк В., Осташко Т. Діячі Української Центральної Ради: Біографічний довідник. – К., 1998.Державний центр УНР в екзилі: статті і матеріали. – Філадельфія – Вашингтон, 1993.Енциклопедія українознавства. – Львів, 1996. – Т. 6.Мазепа І. Україна в

Література про П. М. Врангеля Акулов М., Петров В. 16 ноября 1920. – М., 1989.Бортневский В. Загадка смерти генерала Врангеля. – СПб. 1996.Буравченков А. В. Врангель Петро Миколайович // Енциклопедія історії України. – Т.І. – К., 2003.Венков А. В. Врангель // Белые генералы. –

Праці М. В. Фрунзе На новых путях. – М., 1925.Собрание сочинений. В 3-х т. – М., 1926—1929.На фронтах гражданской войны. – М., 1941.Неизвестное и забытое. Публицистика, мемуары, документы, письма. – М.,

Миф № 58. Сталин виновен в смерти выдающегося советского военачальника М.В. Фрунзе. Очень коварный миф. Инспирирован с подачи Троцкого и его приспешников сразу после смерти Михаила Васильевича Фрунзе во время операции 31 октября 1925 г. В литературной форме нашел свое

Фрунзе — столица Киргизии, 1965 год После окончания института в 1965 году я вернулся в Киргизию. Свою производственную деятельность начал мастером в Чуйском предприятии эл. сетей «Киргизглавэнерго», Минэнерго СССР.Город Фрунзе (ранее Пишпек) — ныне Бишкек, расположен в